Скобля Олексій Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олексій Скобля
Скобля Олексій Миколайович
 Старший сержант
Загальна інформація
Народження14 березня 1990(1990-03-14)
Мінськ
Смерть13 березня 2022(2022-03-13) (31 рік)
село Мощун, Київська область
(загиблий у бою)
ПохованняКиїв
Національністьбілорус
Alma MaterМінський державний автомеханічний коледж імені Михайла Висоцькогоd
ПсевдоТур
Військова служба
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗСЗСУ Збройні сили
Рід військ ССО України
ФормуванняТактична група «Білорусь» і Полк імені Кастуся Калиновського
Війни / битвиРосійсько-українська війна
Нагороди та відзнаки
Герой України
Орден «За мужність» ІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Олексій Миколайович Скобля — український військовослужбовець, старший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни, що загинув у ході російського вторгнення в Україну в 2022 році.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 14 березня 1990 року в місті Мінськ, Білорусь. У школі цікавився історією, був членом кількох клубів, які займалися історичною реконструкцією. Навчався в автомеханічному коледжі. Поступив в інститут, але покинув заради участі в АТО після захоплення Криму Росією. Довгий час служив бойовим медиком і врятував сотні життів.

Приблизно за півтора року до повномасштабного нападу Олексій захотів мирного життя. Він одружився, планував опанувати мирну професію, вивчав можливості стажування в ІТ-компаніях. Але все змінило 24 лютого 2022 року[1].

У ході російського вторгнення в Україну 2022 року старший сержант Олексій Скобля брав участь у бойових діях поблизу Бучі, Ірпеня та Мощуна. Він здійснював евакуацію поранених із поля бою, надавав меддопомогу військовим і цивільним. У середині березня група Олексія потрапила у ворожу засідку поблизу Мощуна, авто, яким їхали бійці, впритул розстріляли росіяни. Олексій отримав поранення в аорту і тому розуміючи що не виживе вирішив ціною власного життя залишитися та прикривати відхід групи[2].

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • звання «Герой України» з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (2022, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[3].
  • орден «За мужність» II ступеня (2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[4].
  • орден «За мужність» III ступеня (2019)  — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[5].

Вшанування пам'яті

[ред. | ред. код]

У місті Хмельницький є вулиця Олексія Скоблі.

У травні 2023 року біля села Мощун у Бучанському районі Київської області встановлено пам'ятний знак у честь Олексія Скоблі.[6]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. «Він був народжений для подвигів». Історії іноземців, які загинули за Україну.
  2. Президент вручив ордени «Золота Зірка» військовослужбовцям і рідним загиблих захисників, які були удостоєні звання Героя України // Офіс Президента України. — 2022. — 23 травня.
  3. Указ Президента України від 12 квітня 2022 року № 233/2022 «Про присвоєння звання Герой України»
  4. Указ Президента України від 4 квітня 2022 року № 212/2022 «Про відзначення державними нагородами України»
  5. Указ Президента України від 17 травня 2019 року № 270/2019 «Про відзначення державними нагородами України»
  6. Под Киевом установили памятную табличку в честь погибшего «калиновца» Алексея Скобли

Джерела

[ред. | ред. код]